ТВОРЧЕСТВО

"Згарище, де..."

Ой, теє серце вже не б’ється,
Не шукай ти зниклий погляд-слід.
Подих вітром обернеться,
Сльози-думки з очей твоїх
річка унесе...

Той, хто чув мій біль –
В перехрестях твоїх долонь,
Стогін переламаних крил –
Той, хто просив вогонь.

Розкажи мені казку про те, як діти хоронять думки
Поруч з дорогою, кою мандрують від щастя до горя піски.
Заспівай мені пісню таємну, де дикі і темні слова,
То моя колискова остання, її шепотіла трава.

Буде новий спалах, інший серця ритм
Тільки шлях великих, все життя іти.
Чорний попіл стане скляним замком.
Вітер відспіває в небі ті уламки.

Назад